Чергові вибори на посаду Президента України відбулися у два тури 31 березня та 21 квітня 2019 року відповідно. Всього було зареєстровано 44 кандидати, з них участь у балотуванні взяли 39. Переможцем було оголошено Володимира Зеленського.
Крайньо правий кандидат
Лише один з учасників виборчих перегонів належав до крайньо правої політичної сили. У січні 2019 року партія "Свобода" офіційно висунула кандидатом у президенти колишнього віцеспікера Верховної Ради Руслана Кошулинського. Про такий намір партія заявляла ще у жовтні 2018 року. На з'їзді лідер "Свободи" Олег Тягнибок повідомив, що про підтримку Кошулинського заявили такі націоналістичні партії, як "Правий сектор", "Організація українських націоналістів (ОУН)", "Конгрес українських націоналістів", організація "С14" та лідер руху "Дія" народний депутат Дмитро Ярош.“Кошулинського висунули в президенти від націоналістів. Що він обіцяє?” [Koshulynskyi was nominated as president by the nationalists. What is he promising?], BBC, January 22, 2019, https://www.bbc.com/ukrainian/news-46962882. Кандидат йшов під гаслом: "Руслан Кошулинський - єдиний вибір українців". Таким чином, Кошулинського позиціонували, як єдиного кандидата від націоналістів. Проте партія "Національний корпус", друга за популярністю політична сила на крайньо правому фланзі, про підтримку Кошулинського не заявила. Її лідер Андрій Білецький не балотувався.
Руслан Кошулинський відомий як заступник голови партії, голова Секретаріату Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Народний депутат та заступник голови Верховної Ради VII скликання (2012-2014 роки), з листопада 2015 року дотепер - депутат Львівської обласної ради, посів друге місце на виборах мера Львова у 2015 році. На відміну від інших крайньо правих політиків, його не помічали у ксенофобних та радикальних висловлюваннях.
За даними Центральної виборчої комісії, Руслан Кошулинський набрав 307 244 голоси виборців, що складає 1,62%.“Результати голосування” [Election Results], Central Election Commission, 2019, https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp300pt001f01=719.html.
Також реєструватися кандидатом на посаду Президента України планував лідер Добровольчого руху ОУН Микола Коханівський, проте йому не вдалося це зробити, оскільки забракло грошей на заставу.“Чому я не зміг зареєструватися кандидатом на посаду Президента” [Why I was unable to register as a presidential candidate], OUN Volunteer Movement, February 4, 2019, http://oun.org.ua/chomu-ya-ne-zmig-zareyestruvatysya-kandydatom-na-posadu-prezydenta/. У березні рух ОУН закликав не підтримувати Порошенка,“Заява ДР ОУН з приводу виборів президента України” [Statement by the DR OUN on the elections of the president of Ukraine], OUN Volunteer Movement, March 16, 2019, http://oun.org.ua/zayava-dr-oun-z-pryvodu-vyboriv-prezydenta-ukrayiny/. а між двома турами зробив заяву, критичну до обох кандидатів.“Заява Добровольчого руху ОУН щодо загроз для України, як воюючої держави у період т.зв. 'зміни еліт'” [Statement by the OUN volunteer movement on threats to Ukraine, as a belligerent state during the period of ‘changing elites’], OUN Volunteer Movement, April 16, 2019, http://oun.org.ua/zayava-dobrovolchogo-ruhu-oun-z-pryvodu-zagroz-dlya-ukrayiny-yak-voyuyuchoyi-derzhavy-v-period-tak-zvanoyi-zminy-elit/.
Попри слабку репрезентацію та погані результати, праворадикальні політики залишалися активними під час передвиборчої кампанії, використовуючи її задля підвищення видимості та впізнаваності їхніх брендів |
|
Цей результат не є чимось незвичним – на чергових виборах у 2010 році Олег Тягнибок від ВО "Свобода" набрав 1,43%, на позачергових виборах у 2014 році Олег Тягнибок набрав 1,16%, а Дмитро Ярош від "Правого сектору" - 0,70%."Вибори Президента України 2014" [Elections of the President of Ukraine 2014], Central Election Commission, 2014, https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001.html. Це вказує на те, що ризики встановлення авторитарного правого режиму в Україні були і залишаються вкрай низькими.
Близьким до крайньо правих кіл є також кандидат Ілля Кива, голова Всеукраїнської професійної спілки Міністерства внутрішніх справ в України. Він брав активну участь у антинаркотичних кампаніях (як це часто роблять крайньо праві в Україні), багато спілкувався із відомим крайньо правим публіцистом Дмитром Корчинським. Той факт, що формально Киву висунули від Соціалістичної партії України, свідчить, що формальні ідеологічні маркери в умовах України не завжди збігаються з дійсністю. Результат Іллі Киви склав 0,03%.
“Гроші на крові”
Напередодні виборів навколо чинного президента спалахнув скандал, пов’язаний із корупцією на підприємстві “Укроборонпром”. У скандалі фігурували перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Олег Гладковський та його син Ігор, які до 2014 року носили прізвище Свинарчук. У роздмухування скандалу активно включилася партія “Національний корпус” та її дочірні структури, передусім – “Національні дружини”, які провели низку акцій за відставку Гладковського."Нацкорпус на акції: без бійок, але зі свинями" [The National Corps in action: without fights, but with pigs], BBC, March 16, 2019, https://www.bbc.com/ukrainian/news-47597236.
І під час проведення основної частини виборчої кампанії, і між двома турами партія активно виступала проти корупції, але фактично – агітувала проти Порошенка. Окрім висловлення своїх політичних антипатій, це додатково дало партії медійну присутність, оскільки напередодні виборів до ЗМІ легко потрапляє те, що стосується виборів. Акції із використанням м’яких іграшок свиней були помітними у публічному просторі, водночас пересічні виборці та активісти інших праворадикальних груп до цих протестів не долучалися.
Спостереження за виборами
Крайньо права організація “Національні дружини”, наближена до партії “Національний корпус”, заявила, що її члени планують брати активну участь у спостереженні за виборами. Голова організації Ігор Михайленко погрожував застосуванням сили у разі виявлення порушень. «Мене запитують, чи будемо ми застосовувати силу на виборчих дільницях. Я скажу просто: якщо за справедливість треба буде дати комусь по пиці, ми це зробимо не зволікаючи». Denys Tymoshenko, “Ліхачов: активізація «Національних дружин» – політична стратегія перед парламентськими виборами” [Likhachov: The activation of the National Druzhyna is a political strategy ahead of the parliamentary elections], Radio Svoboda, March 6, 2019, https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii/29805371.html.
Попри ці погрози, реальних випадків насильства з боку членів організації не було зафіксовано, за винятком відео з Вінниці, де вони влаштували штовханину з, як вони стверджують, учасниками “каруселі.” Національний Корпус, “#Вибори2019: Вінниця, дільниця №051451 #НацКорпус” [#Elections2019: Vinnytsia precinct No.0514511 #NatsKorpus], Youtube video, 3:06, March 31, 2019, https://www.youtube.com/watch?v=RbXUxowPoVc. Відео було опубліковане самою організацією.
Організація припускає, що ці вибори - “найбрудніші в історії України” (те саме відео на 3:03), проте міжнародні спостережні місії цього не підтверджують.“Вибори президента України відбулися чесно і вільно – місія спостереження CANADEM” [Ukraine’s presidential elections conducted honestly and freely – CANADEM observation mission], Radio Svoboda, April 1, 2019, https://www.radiosvoboda.org/a/news-canadem-sposterigachi/29854329.html. Усього від організації офіційними спостерігачами було зареєстровано 455 осіб."громадська організація ‘Національні Дружини’" [The public organization National Druzhyna], Central Election Commission, 2019, https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp145pt001f01=720pt169f01=35.html.
Антисемітизм
Вперше в історії України та країн колишнього СРСР президентом стала людина єврейського походження. Не будучи практикуючим юдеєм та не підкреслюючи своє походження, Володимир Зеленський, тим не менше, не уник публічних антисемітських коментарів на свою адресу. Антисемітизм мав місце і щодо інших кандидатів. Так, 27 січня у Чернівцях невідомі зіпсували свастиками та антисемітськими написами вуличну агітацію за Зеленського та Юлію Тимошенко.“У Чернівцях невідомі розмалювали сітілайти Юлії Тимошенко та Володимира Зеленського єврейським символом” [In Chernivtsi unknown individuals painted Yuliia Tymoshenko and Volodymyr Zelenskyi with Jewish symbols], OPORA, January 29, 2019, https://www.oporaua.org/news/vybory/vybory-prezidenta/vybory-prezidenta-2019/46464-u-chernivtsiakh-nevidomi-rozmaliuvaly-sitilaity-yulii-tymoshenko-ta-volodymyra-zelenskoho-ievreiskym-symvolom.
18 березня політолог Олександр Палій, якого пов'язують із Петром Порошенком, заявив, що Президентом України не повинен стати єврей. "Поважаю євреїв – дуже мудрий народ. Але впевнений – Президентом України має бути українець і християнин. Як абсолютна більшість українців. Тому я не голосуватиму ані за Тимошенко, ані за Зеленського." Oleksandr Palii, 2019, “Поважаю євреїв - дуже мудрий народ” [I respect the Jews – a very wise people], Facebook, March 18, 2019, https://www.facebook.com/oleksandr.palii/posts/1145211028983904.
До публічних антисемітських коментарів вдавалася також політикиня Надія Савченко,"Савченко: При владі в Україні жиди: Гройсман, Вальцман і Тимошенко" [Savchenko: In Ukraine Yids Are in Power: Groysman, Valtsman and Tymoshenko], Gordon, March 28, 2017, https://gordonua.com/ukr/news/politics/savchenko-pri-vladi-v-ukrajini-zhidi-grojsman-valtsman-i-timoshenko-180585.html. яку обвинувачували у підготовці терористичного акту, але звільнили з-під варти незадовго до другого туру виборів.
Публіцист Дмитро Корчинський також прокоментував у негативному ключі етнічну приналежність кандидата:
"Я вважаю, що президентом України повинен бути етнічний українець, що живе українськими архетипами і використовує українську мову. Казах, єврей можуть бути ким завгодно, а президент – це національний символ. [...] Зеленський не любить українську мову, не є етнічним українцем, тому він не може бути національним символом України."“Зеленський не може бути президентом: Корчинський зробив шокуюче зізнання” [Zelenskyi cannot be president: Korchynskyi made a shocking confession] Znaj.ua, March 19, 2019, https://m.znaj.ua/politics/219982-zelenskiy-ne-mozhe-buti-prezidentom-korchinskiy-zrobiv-shokuyuche-ziznannya.
Відповідно до доповіді Інтерньюз-Україна «Русский мир» та вибори в Україні: про що говорять у «ВКонтакте», у вказаній соціальній мережі часто можна знайти повідомлення, які мають відверто антисемітський характер. Так, відзначається, що Володимира Зеленського там називають пейоративами “хабатовець”та “хабадник” (хасидський рух “Хабад-Любавич” – домінантний на пострадянському просторі напрям ортодоксального юдаїзму), згадується у негативному ключі “єврейський капітал”. Також приписується єврейське походження особам, які його не мають, що виступає також як спосіб дискредитації кандидатів – так, Петру Порошенку приписується справжнє прізвище Вальцман. Антисемітизм, як вказують автори доповіді, вкладається в загальний наратив «русского мира» щодо протистояння на сході України: ця війна на Донбасі нібито є також війною «слов’ян» проти «жидомасонів».“Chaos and Hate: What Russian Social Network VK Says About Ukrainian Election,” Internews Ukraine, March 27, 2019, https://internews.ua/opportunity/vk-and-elections.
Окрім цього, зафіксовані деякі дрібні некоректності. Так, позаштатний радник Міністерства інформаційної політики Олександр Бригинець 31 березня розмістив у себе на сторінці карикатуру на Володимира Зеленського, на якій зовнішність кандидата незначним чином змінена так, щоб підкреслити його єврейські риси обличчя. Oleksandr Bryhynets, 2019, “Молодці, патріоти Галичини!” [Well done, patriots of Galicia!], Facebook, March 31, 2019, https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2261852517212730&set=pb.100001640119682.-2207520000.1556115361.&type=3&theater. Також 22 квітня Андрій Білецький у своєму блозі для “Української правди” коментував підсумки виборів. Текст містить формулювання “Зеленський апріорі ментально не може бути виразником національного інтересу українського народу”, яке також за бажанням може бути витлумачено як вказівку на етнічну приналежність кандидата. Andrii Biletskyi, “Підсумки виборів” [Election Results], Ukrayinska Pravda, April 22, 2019, https://blogs.pravda.com.ua/authors/bileckyj/5cbd8c2e2f3a1/.
Висновки
Серед 44 претендентів на посаду Президента України був лише один кандидат, якого можна формально віднести до крайньо правих – Руслан Кошулинський. Його електоральний результат склав 1,62%. Це достатньо стабільний результат для кандидатів із цієї частини політичного спектра.
Проте скромним представництвом та низькими результатами участь крайньо правих політичних сил у кампанії не обмежилася. Їхня публічна діяльність під час виборчих перегонів була добре помітною і мала на меті підвищення видимості та впізнаваності їхніх брендів. Фактично організації займалися агітацією проти чинного президента Петра Порошенка та участю в електоральному процесі у ролі офіційних спостерігачів.
Переміг кандидат єврейського походження. Під час кампанії щодо нього та інших кандидатів публічно застосовувались антисемітські висловлювання та вандалізм.